Схемотехніка-1. Аналогова схемотехніка


Кредитний модуль «Схемотехніка-1. Аналогова схемотехніка» (далі – «АС») є складовою частиною нормативної дисципліни «Схемотехніка» з циклу професійної підготовки. Кредитний модуль «АС» є важливою складовою у програмі підготовки бакалаврів і базовим для вивчення інших дисциплін. Метою кредитного модуля є формування у студентів здатностей:
  • - аналізу аналогових схем;
  • - розробки аналогових схем функціональних вузлів та електронних пристроїв.
Вивчення навчальної кредитного модуля «АС» ґрунтується на знаннях, навичках та досвіді, здобутих під час вивчення дисциплін «Математичний аналіз» у розділах, пов’язаних з диференціюванням, інтегруванням, операційним численням, «Вступ до техніки вимірювань» у розділах, пов’язаних з теорією вимірювання величин, аналізом похибок вимірювання, засобами вимірювальної техніки, «Теорія електронних кіл» у розділах, пов’язаних з аналізом і розрахунком принципових електронних схем, «Теорія сигналів» у розділах обробки неперервних сигналів.


Поточна успішність:




Лабораторні роботи

Порядок виконання та здачі лабораторних робіт

Допуск до виконання роботи

Для допуску до виконання лабораторної роботи студент повинен знати основні теоретичні відомості щодо роботи, яку він буде виконувати, бути знайомим з порядком виконання роботи, уявляти, які результати мають бути отримані в роботі. Вимірювання виконуються побригадно. В кінці кожного заняття з вимірювання кожна бригада повинна надати результати, які були отримані під час вимірювання на окремих аркушах. Результати мають бути завізовані підписом викладача, що проводить лабораторні заняття, відповідно робиться відмітка про виконання вимірювань у лабораторному журналі. Вразі виявлення незадовільної роботи протягом заняття та відсутності результатів роботи, студент вважається таким, що недопущений до виконання роботи і повинен виконати її в інший час.

Захист роботи

На визначеному викладачем занятті студент повинен здати оформлений протокол виконаної роботи з результатами і висновками. Всі обов'язкові завдання повинні бути виконані. Захист проводиться в усній або письмовій формі по теоретичному матеріалу та його практичному застосуванню, з використанням результатів роботи. Максимальний бал, який можна отримати при вчасній здачі роботи - 5 балів, при невчасній - 4 бали. Користуватися допоміжною літературою під час захисту роботи не дозволяється. Дозволяється використовувати підготовлений власноруч протокол лабораторної роботи.

Вимоги до протоколу

Протоколи лабораторних робіт друкуються з одного боку білого паперу формату А4 шрифтом не менше 10-го. Протокол має містити завірені підписом викладача результати вимірювань (оригінал або копії) бригади, в складі якої студент виконував вимірювання.
  • Протокол виконання роботи оформлюється один на кожного студента. У випадку виявлення ідентичних за змістом протоколів, всі студенти отримують за дану роботу 0 балів без права перездачі та не допускаються до виконання всіх наступних робіт без допуску, підписаного завідувачем кафедри;
  • В протоколі повинні бути викладені: мета роботи, завдання, структурну схему стенду, схеми вимірювання, вихідні результати вимірювань (з візою викладача), обробку результатів вимірювань, належно оформлені графіки та рисунки, висновки;
  • Висновки не повинні дублювати завдання та мету роботи, а повинні містити оцінку та аналіз результатів, отриманих в роботі, порівняння практичних результатів з теоретичними положеннями, власні міркування щодо можливих причин розбіжностей.
Титульний аркуш протоколу повинен містити:
  • - назву факультету/інституту;
  • - назву дисципліни;
  • - номер та назву роботи;
  • - ім'я та прізвище студента, шифр та номер його групи.

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт

Розрахунково-графічна робота


Завдання РГР "Синтез активних RC-фільтрів" (ДМ, ДП)

Курсова робота


Завдання до курсової роботи "Синтез активних RC-фільтрів" (ДЕз)


Екзамен

Орієнтовний список теоретичних екзаменаційних питань

Питання для отримання оцінки Е:

  • 1. Наведіть схему каскаду на біполярному транзисторі із спільним емітером (СЕ) з стабілізацією робочої точки транзистора.
  • 2. Наведіть схему каскаду на біполярному транзисторі із спільною базою (СБ) з стабілізацією робочої точки транзистора.
  • 3. Наведіть схему каскаду на біполярному транзисторі із спільним колектором (СК).
  • 4. Наведіть схему каскаду на польовому транзисторі із спільним витоком (СВ) з стабілізацією робочої точки транзистора.
  • 5. Наведіть схему каскаду на польовому транзисторі із спільним затвором (СЗ) з стабілізацією робочої точки транзистора.
  • 6. Наведіть схему каскаду на польовому транзисторі із спільним стоком (СС).
  • 7. Наведіть схему неінвертуючого масштабного підсилювача на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для коефіцієнту передачі напруги (Ku).
  • 8. Наведіть схему інвертуючого масштабного підсилювача на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для коефіцієнту передачі напруги (Ku).
  • 9. Наведіть схему інтегратора на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для коефіцієнту передачі напруги у операторному вигляді Ku(p).
  • 10. Наведіть схему диференціатора на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для коефіцієнту передачі напруги у операторному вигляді Ku(p).
  • 11. Наведіть схему активного фільтру нижніх частот (ФНЧ) першого порядку на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для КЧХ коефіцієнту передачі напруги Ku(jω).
  • 12. Наведіть схему активного фільтру верхніх частот (ФВЧ) першого порядку на ідеальному операційному підсилювачі (ОП). Вкажіть вираз для КЧХ коефіцієнту передачі напруги Ku(jω).
  • 13. Наведіть схему RC-генератора гармонічних коливань із мостом Віна, на ідеальному операційному підсилювачі (ОП).
  • 14. Наведіть схему RC-генератора гармонічних коливань із фазозсувними RC-ланками, на ідеальному операційному підсилювачі (ОП).
  • 15. Наведіть схему транзисторного LC-генератора гармонічних коливань із індуктивною трьохточкою (генератор Хартлі).
  • 16. Наведіть схему транзисторного LC-генератора гармонічних коливань із ємнісною трьохточкою (генератор Колпитця).


Курсовий проект з курсу


Методичні вказівки до курсового проектування


Література

Список літератури 2 у pdf

Основна:

  • 1. Схемотехніка електронних систем: У 3 кн. Кн. 1. Аналогова схемотехніка та імпульсні пристрої: Підручник / В. І. Бойко, А. М. Гуржій, В. Я. Жуйков та ін. — 2-ге вид., допов. і переробл. — К.: Вища шк., 2004. — 366 с.: іл.
  • 2. Гусев В.Г., Гусев Ю.М. Электроника и микропроцесорная техника. - М.: Высшая школа, 2005.
  • 3. Малахов В.П. Схемотехника аналоговых устройств. - Одесса: АстроПринт, 2000. - 212 с.
  • 4. Мамонкин И.Г. Усилительные устройства. - М.: Связь, 1977. - 360 с.
  • 5. Гринфилд Дж. Транзисторы и линейные ИС. Руководство по анализу и расчету. М.: Мир, 1992.
  • 6. Щербаков В.И., Грездов Г.И. Электронные схемы на операционных усилителях: Справ. - К.: Техника, 1983. - 213 с.
  • 7. Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники. Т. 1,2. М.: Мир, 1983.
  • 8. Алексеев А.Г., Войшвилло Г.В. Операционные усилители и их применение. - М.: Радио и связь, 1985. - 528 с.
  • 9. Источники питания РЭА: Учебное пособие. Автор: Ефимов И. П. Издательство: Ульяновск. УлГТУ. Страниц: 136. Год: 2002
  • 10. Шрайбер Г. 300 схем источников питания. Выпрямители. Импульсные источники питания. Линейные стабилизаторы и преобразователи. Москва, ДМК, 2000 г. , 224 с., ил.
  • 11. Фесечко В.О., Зубчук В.І., Попов А.О. Методичні вказівки до курсового проектування по схемотехніці. – К.: КПІ 2009. – 130 с.

Допоміжна:

  • 1. Транзисторы для аппаратуры широкого применения. Справочник. Под ред. Б.Д. Перельмана. М.: Радио и связь, 1982.
  • 2. Справочник по полупроводниковым приборам, транзисторам, интегральным схемам/ Под. ред. Н.И. Горюнова. - М.: Энергия, 1972. - 568 с
  • 3. Гальперин М.В. Практическая схемотехника в промышленной автоматике. М.: Энергоатомиздат, 1987.
  • 4. Справочник по интегральным микросхемам/ Под. ред. Б.В. Тарабрина. - М.: Энергия, 1980. - 816 с.
  • 5. Степаненко И.П. Основы теории транзисторов и транзисторних схем. - М.: Энергия, 1977. - 672 с.
  • 6. Титце У., Шенк К. Полупроводниковая схемотехника. М.: Мир, 1982.
  • 7. Шило В.Л. Линейный интегральные схемы в радиоэлектронной аппаратуре. - М.: Сов. радио, 1974. - 312 с.
  • 8. Шелестов И.П. Радиолюбителям: полезные схемы. – М.: Солон, 2002. – 240 с.
  • 9. Шрайберг Г. 400 новых радиоэлектронных схем: Пер. с фр. – М.: ДМК,2001. – 368 с.
  • 10. Бойко В.А. и др. Курсовые и дипломные проекты. Требования к оформлению документации. – К.: Корнейчук, 2003. – 176 с.
  • 11. Бирюков С.А. Устройства на микросхемах: цифровые измерительные приборы, источники питания, любительские конструкции. – М.: Солон, 2000. – 192 с.
  • 12. Ленк Д. 500 практических схем на популярных ИС: Пер. с англ. М.: ДМК, 2001. – 448 с.
  • 13. Нефедов А.В. Интегральные микросхемы и их зарубежные аналоги: Справочник. В 12 т. – М.: РадиоСофт, 2001
  • 14. Степаненко И.П. Основы микроэлектроники: Уч. пос. для вузов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ЛБЗ, 2001. – 488 с.